Евксеніт-(Y)

Евксеніт-(Y)
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)[d][1]
IMA-номер	IMA2022 s.p.
Абревіатура	Eux-Y[2]
Хімічна формула	(Y,Ca,Ce,U,Th)(Nb,Ta,Ti)₂O₆
Nickel-Strunz 10	4.DG.05[3]
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	гостинністьd (давньогрецька мова)[4], іноземець (давньогрецька мова)[4]
Евксеніт-(Y) у Вікісховищі

Евксені́т — мінерал класу оксидів, джерело отримання ніобію, талію та ін. елементів.

Евксеніт-(Y) був вперше відкритий Бальтазаром Матіасом Кейлхау в безіменному утворенні пегматиту поблизу Йольстера в норвезькій провінції Согн-ог-Ф'юране і описаний у 1840 році німецьким хіміком, геологом та мінералогом Теодором Шеерером (1813—1875). Назву дано від грец. εύξεινος — "гостинний", у зв'язку з безліччю рідкісних елементів, що входять до його складу.

У 1987 році Міжнародна мінералогічна асоціація (IMA) змінила назву мінералу на евксеніт-(Y) через домінуючий в ньому ітрій.

Складний оксид ітрію, титану, танталу, ніобію координаційної будови.

Склад широко варіює, відповідаючи формулі:

(Y, Ca, Ce, U, Th)(Nb, Ta, Ti)₂O₆

або узагальненій: АВ₂ (О, ОН)₆ де А — Y, U, Са, Се, Th, Pb, Fe²⁺, Mg, Mn; B — Nb, Ti, Та, рідше Fe³⁺, Sn.

У групі А переважають рідкісні землі ітрієвої групи (18,5-35,5 %), а серед них ітрій. У групі В переважає ніобій.

Мінерал звичайно частково або повністю метаміктний. Сингонія ромбічна, структурний тип ферсміту. Утворює ізоморфні ряди з полікразом (у групі В переважає Ti), танталевксенітом (в групі В переважає Та) і з ферсмітом (в групі В переважає Nb, а в групі А — Са). Виділяється у вигляді незавершених кристалів стовпчастого і пластинчатого вигляду. Відомі двійники та зростки.

Колір чорний, бурувато-чорний. У тонких уламках просвічує червоно-бурим кольором. Риса жовтувато-бура. Блиск алмазний зі смолистим відливом. Злам раковистий.

Твердість 5-6, густина 4,5-5,9. Е. — акцесорний мінерал лужних гранітоїдів.

Відомий як компонент гранітних пегматитів, уламкових чорних пісків.

Асоціація: альбіт, мікроклін, біотит, мусковіт, ільменіт, монацит, ксенотим, циркон, берил, магнетит, гранат, аланіт, гадолініт, ешиніт-(Y), торит, уранініт, бетафіт, колумбіт.

Поширений по всьому світу. Зустрічається в рідкісноземельних гранітних пегматитах, типова місцевість мінералу — у Йольстері, Сунн-фьорд (Норвегія). При руйнуванні гранітів нагромаджується в розсипах (шт. Айдахо, Арізона, Вайомінг та Колорадо США). Інші місця включають Уральські гори Росії; район Мінас-Жерайс, Бразилія; район міста і комуни Ампангабе, Мадагаскар; провінція Онтаріо, Канада.

Евксеніт — джерело отримання Nb, Та та ін. елементів.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Евксеніт-(Y) // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Евксеніт-(Y) // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 787–792.
• Handbook of Mineralogy / Euxenite-(Y). URL: https://rruff.info/doclib/hom/euxenitey.pdf [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.]

• Euxenite — Webmin [Архівовано 12 вересня 2021 у Wayback Machine.]