West Coast Main Line
West Coast Main Line | |
Країна | Велика Британія |
---|---|
Адміністративна одиниця | Англія Шотландія |
Власник | Network Rail |
Оператор | Network Rail |
Ширина колії | європейська колія |
Початкова чи кінцева точка | Единбург-Веверлі, Glasgow Central stationd і Юстон |
Довжина або відстань | 399 миль |
Файл KML | Template:Attached KML/West Coast Main Lined |
Маршрутна карта | Template:West Coast Main Lined |
Тип електрифікації | 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd |
West Coast Main Line у Вікісховищі |
West Coast Main Line (WCML) або Залізниця Західного узбережжя — один з найважливіших залізничних коридорів у Великій Британії, що сполучає найбільші міста країни Лондон та Глазго з такими найважливішими промисловими та культурними центрами, як Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль та Единбург. WCML – один із найзавантаженіших залізничних маршрутів у Європі зі змішаним (пасажирським та вантажним) рухом, що інтенсивно здійснює як пасажирські – міжміські, регіональні та приміські, так і вантажні залізничні перевезення.
Основний маршрут WCML проходить між Лондоном та Глазго, має довжину 642 км і був відкритий частинами, у 1837 — 1869 роках. З додатковими лініями, що відгалужуються на Нортгемптон, Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль і Единбург, загальна довжина WCML становить 1127 км [1][2].
Залізниця Глазго — Единбург через Карстейрс[en] сполучає WCML з Единбургом, проте основним маршрутом Лондон — Единбург є магістраль East Coast Main Line[en]. Кілька дистанцій WCML є частиною мережі приміських залізниць у Лондоні, Ковентрі, Бірмінгемі, Ліверпулі, Манчестері та Глазго, з багатьма меншими приміськими станціями.
WCML — також один із найзавантаженіших вантажних маршрутів у Європі, на нього припадає 40% всіх вантажних перевезень залізниць Великої Британії. Лінія є основним залізничним вантажним коридором, що сполучає материкову частину Європи (через Євротунель під Ла-Маншем), через Лондон і Південно-Східну Англію, із Західним Мідлендом, Північно-Західною Англією та Шотландією [3]. Залізниця оголошена стратегічним європейським маршрутом і має статус пріоритетного маршруту Транс'європейських мереж (TEN).
Спочатку WCML не був задуманий як єдиний маршрут, а був побудований як мозаїка місцевих ліній, які були пов’язані разом, побудовані різними компаніями, найбільша з яких об’єдналася в 1846 році, та створили London and North Western Railway[en] (LNWR) , яка потім поступово поглинула більшість інших; винятком були Caledonian Railway[en] в Шотландії та North Staffordshire Railway[en] (NSR), що залишалися незалежними до 1923 року. Основний маршрут був здебільшого побудований між 1830-ми і 1850-ми роками, але кілька відсічених маршрутів і відгалужень було побудовано в наступні десятиліття. У 1923 році весь маршрут перейшов у власність London, Midland and Scottish Railway[en] (LMS). Сама LMS була націоналізована в 1947 році, та стала частиною Британських залізниць (BR).
Будучи найважливішим залізничним магістральним маршрутом великої відстані у Великій Британії, BR здійснив широку програму модернізації WCML з кінця 1950-х до початку 1970-х років, яка включала повну електрифікацію маршруту та запровадження сучасних міжміських пасажирських перевезень. обслуговування на швидкості до 177 км/год. Були запропоновані подальші невдалі схеми модернізації, включно з впровадженням вдосконаленого пасажирського поїзда (APT) у 1980-х роках: високошвидкісний потяг, який використовував технологію нахилу, яка була потрібна для забезпечення більшої швидкості на звивистому маршруті, і невдалий InterCity 250[en] на початку 1990-х років. Подальша модернізація маршруту остаточно відбулася у 2000-х років у період приватизації, яка призвела до підвищення швидкості до 201 км/год і впровадження потягів British Rail Class 390, із кузовом, що нахиляється.
Оскільки велика частина лінії має максимальну швидкість 201 км/год, вона відповідає визначенню Європейського Союзу оновленої високошвидкісної лінії [4], хоча тільки British Rail Class 390 і British Rail Class 221[en] із кузовом, що нахиляється, під орудою Avanti West Coast, рухаються з такою швидкістю. Поїзди без нахилу обмежені до 177 км/год. [5]
Рухомий склад
Приміські/регіональні поїзди
Серія | Клас | Фото | Тип | Вагонів у потязі | Найвища швидкість | Кількість | Оператор | Маршрути | Побудований | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
mph | km/h | |||||||||
Sprinter[en] | Class 153[en] | DMU | 1 | 75 | 120 | 8 | Transport for Wales Rail[en] | Честер — Крю | 1987–1988 | |
Class 156[en] | DMU | 2 | 75 | 120 | 90 | ScotRail[en] | Glasgow South Western Line[en] | 1987–89 | ||
Class 158[en] | DMU | 2 | 90 | 145 | 61 | Northern Trains[en], KeolisAmey Wales[en] | Залізниця Сеттл — Карлайл-Цитадель[en], Залізниця Вулвергемптон — Шрусбері[en], Кембрійська залізниця[en], Залізниця Шрусбері — Честер[en] | 1989–92 | ||
3 | 8 | |||||||||
Bombardier Turbostar[en] | Class 170[en] | DMU | 2 | 100 | 161 | 11 | ScotRail[en], CrossCountry[en], West Midlands Trains[en] | Залізниця Абердин — Інвернесс[en], Borders Railway[en], Залізниця Единбург — Абердин[en], Fife Circle Line[en], Мерігілльська залізниця[en], Кардіфф-Центральний[en] — Ноттінгем[en], Бірмінгем-Нью-стріт[en] — Ноттінгем[en], Бірмінгем-Нью-стріт[en] — Аеропорт Станстед, Бірмінгем-Нью-стріт[en] — Лестер[en], Birmingham to Worcester via Bromsgrove Line[en], Залізниця Вулвергемптон — Шрусбері[en], Snow Hill Lines[en] | 1998–2002 | |
3 | 22 | |||||||||
Alstom Coradia | Class 175[en] | DMU | 2 | 100 | 161 | 11 | KeolisAmey Wales[en] | Голігед[en] — Кардіфф-Центральний[en] та Лланеллі[en] через Лландидно[en] Аеропорт Манчестер та Манчестер-Пікаділлі до Бангор[en] через Лландидно[en], Манчестер-Пікаділлі Крю Честер — Кардіфф-Центральний[en], Суонсі[en], Мілфорд-Гейвен[en] | 1999–2001 | |
3 | 16 | |||||||||
Siemens Desiro | Class 185[en] | DMU | 3 | 100 | 160 | 51 | TransPennine Express[en] | TransPennine North West[en] | 2005–2006 | |
Class 318[en] | EMU | 3 | 90 | 145 | 21 | ScotRail[en] | Глазго-Центральний[en] до Ланарк[en] та Карстейрс[en] | 1985–86 | ||
Class 319[en] | EMU | 4 | 100 | 160 | 39 | London Northwestern Railway[en], Northern Trains[en] | Юстон до Трінг[en], Мілтон-Кінз-Центральний[en] та Нортгемптон[en], Ліверпуль[en] та Воррінгтон-Бенк-Квей[en] до Престон[en], Манчестер-Вікторія[en] до Ліверпуль[en] через Ерлстаун[en], Крю— Манчестер-Пікаділлі |
| ||
Class 320/3[en] | EMU | 3 | 90 | 145 | 22 | ScotRail[en] | North Clyde Line[en], Argyle Line[en], Whifflet Line[en] | 1990 | ||
Class 320/4[en] | 3[6] | 100 | 160 | 12 | 1989–90 | |||||
Class 323[en] | EMU | 3 | 90 | 145 | 26 | West Midlands Trains[en], Northern Trains[en] | Бірмінгем-Нью-стріт[en] до Реддітч[en], Лічфілд-Трент-Валлі[en], Вулвергемптон[en], Волсолл[en], Фор-Оакс[en], Лонгбридж[en] та Бірмінгем-Міжнародний[en], Крю та Сток-он-Трент[en] до Манчестер-Пікаділлі | 1992–96 | ||
CAF Civity[en] | Class 331[en] | EMU | 3 | 100 | 160 | 31 | Northern Trains[en] | Крю — Манчестер-Пікаділлі | 2017–2020 | |
4 | 12 | |||||||||
Alstom Juniper[en] | Class 334[en] | EMU | 3 | 90 | 145 | 40 | ScotRail[en] | Глазго-Центральний[en] до Ланарк[en] та Карстейрс[en] | 1999–2002 | |
Siemens Desiro | Class 350/1[en] | EMU | 4 | 110 | 180 | 30 | West Midlands Trains[en] | Юстон до Трінг, Мілтон-Кінз-Центральний та Нортгемптон та Бірмінгем-Нью-стріт, Юстон до Ліверпуль-Лайм-стріт через Бірмінгем-Нью-стріт | 2004–2005 | |
Class 350/2[en] | 37 | 2008–2009 | ||||||||
Class 350/3[en] | 10 | 2014 | ||||||||
Class 350/4[en] | 10 | 2013–2014 | ||||||||
Bombardier Electrostar | Class 377/2 | EMU | 4 | 100 | 160 | 12 | Southern | Вотфорд-Джакшен[en] — Іст-Кройдон | 2003–2004 | |
Class 377/7 | EMU | 5 | 100 | 160 | 8 | 2013–14 | ||||
Siemens Desiro | Class 380/0[en] | EMU | 3 | 100 | 161 | 22 | ScotRail[en] | Ayrshire Coast Line[en], Inverclyde Line[en], North Berwick Line[en], Paisley Canal Line[en], Argyle Line[en], Cathcart Circle Line[en] | 2009–2011 | |
Class 380/1[en] | 4 | 16 | ||||||||
Hitachi AT200[en] | Class 385[en] | EMU | 3 | 100 | 160 | 46 | ScotRail[en] | Shotts Line[en] | 2015-19 | |
4 | 24 |
Швидкісні поїзди
Серія | Клас | Фото | Тип | Вагонів у потязі | Найвища швидкість | Кількість | Оператор | Маршрути | Побудований | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
mph | km/h | |||||||||
InterCity 125[en] | Class 43[en] | Тепловоз | 7 | 125 | 200 | 12 | CrossCountry[en] | Единбурзьке відгалуження WCML між Глазго-Центральне[en] та Единбург-Веверлі перед з'єднанням з ECML | 1975–82 | |
Mark 3 Coach[en] | Пасажирський вагон | 40 | 1975–88 | |||||||
Bombardier Voyager[en] | Class 220[en] | DEMU | 4 | 34 | CrossCountry[en] | Між Бірмінгем-Нью-стріт і Манчестер-Пікаділлі та між Глазго-Центральне і Единбург-Веверлі до з'єднання з ECML | 2000–01 | |||
Class 221[en] | DEMU | 5 | 20 | Avanti West Coast | Послуги між Лондон-Юстон до: Північного Уельсу, Честера, Шрусбері , Блекпул-Норт, Единбург-Веверлі та Глазго-Центральне. | 2001–2002 | ||||
22 | CrossCountry[en] | Між Бірмінгем-Нью-стріт і Манчестер-Пікаділлі та між Глазго-Центральне і Единбург-Веверлі до з'єднання з ECML | ||||||||
Pendolino | Class 390 | EMU | 9 or 11 | 56 | Avanti West Coast | Курсує з Лондон-Юстон до Манчестер-Пікаділлі, Ліверпуль-Лайм-стріт, Блекпул-Норт, Вест-Мідлендс, Глазго-Центральний і Единбург-Веверлі, а також Глазго-Центральне/Единбург-Веверлі до Бірмінгем-Нью-стріт | 2001–2004 2010–2012 | |||
CAF Civity[en] | Class 397[en] | EMU | 5 | 12 | TransPennine Express[en] | Аеропорт Манчестер та Ліверпуль-Лайм-стріт до Глазго-Центральне та Единбург-Веверлі. | 2017–19 | |||
Hitachi AT300[en] | Class 800 Azuma[en] | Електро-дизельний потяг | 5 | 10 | London North Eastern Railway[en] | Единбурзьке відгалуження WCML між Глазго-Центральне та Единбург-Веверлі перед з'єднанням з ECML | 2014–2018 | |||
9 | 13 | |||||||||
Class 801 Azuma[en] | EMU | 5 | 12 | 2017–2020 | ||||||
9 | 30 | |||||||||
Hitachi AT300[en] | Class 802 Nova 1[en] | Електро-дизельний потяг | 5 | 19 | TransPennine Express[en] | Аеропорт Манчестер та Ліверпуль-Лайм-стріт до Глазго-Центральне та Единбург-Веверлі. | 2017-2019 |
Спальні поїзди
Серія | Фото | Клас | Вагонів у потязі | ТНайвища швидкість | Кількість | Оператор | Маршрути | Побудований | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
mph | km/h | ||||||||
Class 92[en] | Електровоз | 1 | 87 | 140 | 6 | Caledonian Sleeper[en] (x6) Орендовано у GB Railfreight[en] | Усі рейси Caledonian Sleeper між Лондон-Юстоном і Глазго та Единбургом | 1993–1996 | |
Mark 5 Coach[en] | Вагон-салон пасажирський вагон спальний вагон | 16 | 100 | 161 | 75 | Caledonian Sleeper[en] | Усі рейси Caledonian Sleeper[en] між Лондон-Юстон і Шотландією[7] | 2016–2018 |
Потяги майбутнього
Клас | Фото | Тип | Вагонів у потязі | Найвища швидкість | Кількість | Оператор | Маршрути | Введення в дію | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
mph | km/h | ||||||||
Class 730/0[en] | EMU | 3 | 90 | 145 | 36 | London Northwestern Railway[en] | Лондон-Юстон – Трінг, Мілтон-Кейнс-Центральний і Нортгемптон | початок 2023[8] | |
West Midlands Trains[en] | Бірмінгем-Нью-стріт до Реддіча, Лічфілд-Трент-Веллі, Вулвергемптона, Волсолла, Фор-Оукс, Лонгбріджа та Бірмінгем-Міжнародний | 2023 | |||||||
Class 730/1[en] | 5 | 110 | 177 | 29 | London Northwestern Railway | Лондон-Юстон до Трінг, Мілтон-Кінз-Центральний, Нортгемптон, Бірмінгем-Нью-стріт, Лондон-Юстон — Ліверпуль-Лайм-стріт | |||
16 | |||||||||
Class 805[en] | Дизель-електропоїзд | 5 | 125 | 200 | 13 | Avanti West Coast[9] | Курсує між Лондон-Юстон до: Північного Уельсу, Честера та Шрусбері. | 2023[10] | |
Class 807[en] | EMU | 7 | 10 | Курсує між Лондон-Юстон і Блекпулом, Бірмінгем-Нью-стріт і Ліверпуль-Лайм-стріт. |
Примітки
- ↑ Butcher, Louise (16 березня 2010). Railways: West Coast Main Line. House of Commons Library. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 жовтня 2016.
- ↑ Supplement to the October 2013 Strategic Case for HS2 Technical Annex: Demand and Capacity Pressures on the West Coast Main Line (PDF). gov.uk. Department for Transport. November 2015. Архів (PDF) оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
- ↑ West Coast Main Line [Архівовано 2016-01-17 у Wayback Machine.], Network Rail, October 2007.
- ↑ General definitions of highspeed. International Union of Railways. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 17 березня 2011.
- ↑ West Coast Main Line - Question for Department for Transport. Uk Parliament. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Converted from ex-Class 321/4 4-car sets.
- ↑ TransPennine Express coach production begins [Архівовано 2016-10-27 у Wayback Machine.] Railway Gazette International 27 October 2016
- ↑ West Mids '730s' to debut out of Euston. Modern Railways. № 899. October 2022. с. 88.
- ↑ Clinnick, Richard (5 червня 2020). Confirmed by Avanti West Coast that the IETs will be 805s and 807s. Twitter.
- ↑ All aboard the "Trackathon" to find a name for new Avanti West Coast fleet. Avanti West Coast. 19 March 2022. Процитовано 21 May 2022.
Name to be revealed later this year ahead trains entering service in 2023
Посилання
- Electric All The Way – 1974 British Rail information booklet about the completion of electrification to Glasgow.
- Rail Industry www page which monitors the progress of the project
- Department of Transport – 2006 – West Coast Main Line – Update Report
- Network Rail Business Plans and Reports
- British Railways in 1960, Euston to Crewe
- British Railways in 1960, Crewe to Carlisle
- British Railways in 1960, Carlisle to Carstairs
- British Railways in 1960, Carstairs to Glasgow
- London to Glasgow in five minutes – BBC video, December 2008
- Origins of 1849 stretch of line from Glasgow to Carlisle