Vipera ursinii

Гадюка лучна (Vipera ursinii)

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Змії (Serpentes)
Родина:	Гадюкові (Viperidae)
Підродина:	Гадюкові (Viperinae)
Рід:	Гадюка (Vipera)
Вид:	V. ursinii

Біноміальна назва

Vipera ursinii
(Bonaparte, 1835)

Мапа поширення виду

Посилання

Вікісховище:	Vipera ursinii
Віківиди:	Vipera ursinii
EOL:	52233782
ITIS:	635002
МСОП:	22997
NCBI:	103942

Гадюка лучна^[2] (Vipera ursinii) — вид змій родини гадюкових (Viperidae). Поширений у Південній та Південно-Східній Європі. Раритетний вид, занесений до Червоного списку МСОП та інших природоохоронних документів. Отруйна змія.

Інші назви — гадюка степова західна, гадюка степова, гадюка Орсіні^[3].

Етимологія

Вид названий на честь італійського натураліста Антоніо Орсіні (1788—1870).

Поширення

Змія поширена на альпійських луках у Франції, Італії та на Балканах, та у низинних степах Угорщини, Румунії та Молдови. Вважається, що вид мешкає також на крайньому південному заході України (Одеська область)^[4]. Ці відомості потребують підтвердження, і тому вид відсутній в офіційному (академічному) переліку видів плазунів України^[5].

Опис

Середні розміри близько 40—50 см, може досягати 80 см завдовжки. Тіло сірого, піщаного або коричневого забарвлення з темною зигзагоподібною смугою на спині.

Спосіб життя

У гори степова гадюка піднімається до висоти 2500 м над рівнем моря. Харчується кониками, ящірками, гризунами, рідко — іншими дрібними хребетними. Зимує тварина в норах і щілинах між камінням. Зимівля степової гадюки закінчується в березні, парування відбувається в квітні-травні і супроводжується активним пошуком самцями самиць. Степова гадюка — живородна тварина. Вагітність триває 90-130 діб. Одна самка народжує 3-16 дитинчат.

Отрута

Отруйна змія, але отрута має здебільшого місцеву дію. Смертельні випадки невідомі.

Охорона

Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: уразливий вид)^[4]. В Європі він охороняється Бернською конвенцією (Резолюція 6).

Примітки

↑ Joger, Ulrich; Crnobrnja Isailovic, Jelka; Vogrin, Milan; Corti, Claudia; Sterijovski, Bogoljub; Westerström, Alexander; Krecsák, László; Pérez Mellado, Valentin; Sá-Sousa, Paulo; Cheylan, Marc; Pleguezuelos, Juan M.; Sindaco, Roberto (2008). Vipera ursinii: інформація на сайті МСОП (версія 2011.1) (англ.) 5 липня 2011
↑ Т. И. Котенко (2006). Роль Азово-Черноморского функционального экокоридора в сохранении пресмыкающихся (PDF). Науковий вісник Ужгородського університету (рос.) . 19: 20—54.
↑ Степная гадюка: ядовитая красота. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
↑ ^а ^б Vipera ursinii в Червоному списку МСОП
↑ Наукові назви земноводних та плазунів України. Архів оригіналу за 26 травня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vipera ursinii

Vipera ursinii у Reptarium.cz Reptile Database. Процитовано 2 September 2007.
Meadow viper (Vipera ursinii) at ARKive. Accessed 5 October 2006.
Vipera ursinii [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] at Amphibians and Reptiles of Europe [Архівовано 11 березня 2015 у Wayback Machine.]. Accessed 9 October 2006.
Orsini's viper, Vipera ursinii at Reptiles & Amphibians of France. Accessed 30 October 2006.
Vipera eriwanensis [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] at Checklist of Armenia's Amphibians and Reptiles, Tadevosyan's Herpetological Resources [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Accessed 30 March 2007.