SLC22A6

SLC22A6
Ідентифікатори
Символи SLC22A6, HOAT1, OAT1, PAHT, ROAT1, Organic anion transporter 1, solute carrier family 22 member 6
Зовнішні ІД OMIM: 607582 MGI: 892001 HomoloGene: 16813 GeneCards: SLC22A6
Реагує на сполуку
пробенецид, pratosartan[1]
Онтологія гена
Молекулярна функція

• protein homodimerization activity
• GO:0022891 transmembrane transporter activity
• GO:0001948, GO:0016582 protein binding
• inorganic anion exchanger activity
• chloride ion binding
• organic anion transmembrane transporter activity
• urate transmembrane transporter activity
• sodium-independent organic anion transmembrane transporter activity

Клітинна компонента

• integral component of membrane
• мембрана
• клітинна мембрана
• integral component of plasma membrane
• basolateral plasma membrane
• caveola
• екзосома
• GO:0009327 protein-containing complex

Біологічний процес

• response to methotrexate
• renal tubular secretion
• anion transport
• alpha-ketoglutarate transport
• organic anion transport
• protein homooligomerization
• anion transmembrane transport
• inorganic anion transport
• трансмембранний транспорт
• urate transport
• sodium-independent organic anion transport
• organic acid transmembrane transport

Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
9356
18399
Ensembl
ENSG00000197901
ENSMUSG00000024650
UniProt
Q4U2R8
Q8VC69
RefSeq (мРНК)
NM_153279
NM_004790
NM_153276
NM_153277
NM_153278
NM_008766
RefSeq (білок)
NP_004781
NP_695008
NP_695009
NP_695010
NP_032792
Локус (UCSC) Хр. 11: 62.94 – 62.98 Mb Хр. 19: 8.6 – 8.61 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

SLC22A6 (англ. Solute carrier family 22 member 6) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 563 амінокислот, а молекулярна маса — 61 816[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MAFNDLLQQVGGVGRFQQIQVTLVVLPLLLMASHNTLQNFTAAIPTHHCR
PPADANLSKNGGLEVWLPRDRQGQPESCLRFTSPQWGLPFLNGTEANGTG
ATEPCTDGWIYDNSTFPSTIVTEWDLVCSHRALRQLAQSLYMVGVLLGAM
VFGYLADRLGRRKVLILNYLQTAVSGTCAAFAPNFPIYCAFRLLSGMALA
GISLNCMTLNVEWMPIHTRACVGTLIGYVYSLGQFLLAGVAYAVPHWRHL
QLLVSAPFFAFFIYSWFFIESARWHSSSGRLDLTLRALQRVARINGKREE
GAKLSMEVLRASLQKELTMGKGQASAMELLRCPTLRHLFLCLSMLWFATS
FAYYGLVMDLQGFGVSIYLIQVIFGAVDLPAKLVGFLVINSLGRRPAQMA
ALLLAGICILLNGVIPQDQSIVRTSLAVLGKGCLAASFNCIFLYTGELYP
TMIRQTGMGMGSTMARVGSIVSPLVSMTAELYPSMPLFIYGAVPVAASAV
TVLLPETLGQPLPDTVQDLESRWAPTQKEAGIYPRKGKQTRQQQEHQKYM
VPLQASAQEKNGL

Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

Література

  • Reid G., Wolff N.A., Dautzenberg F.M., Burckhardt G. (1998). Cloning of a human renal p-aminohippurate transporter, hROAT1. Kidney Blood Press. Res. 21: 233—237. PMID 9762842 DOI:10.1159/000025863
  • Race J.E., Grassl S.M., Williams W.J., Holtzman E.J. (1999). Molecular cloning and characterization of two novel human renal organic anion transporters (hOAT1 and hOAT3). Biochem. Biophys. Res. Commun. 255: 508—514. PMID 10049739 DOI:10.1006/bbrc.1998.9978
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Groves C.E., Munoz L., Bahn A., Burckhardt G., Wright S.H. (2003). Interaction of cysteine conjugates with human and rabbit organic anion transporter 1. J. Pharmacol. Exp. Ther. 304: 560—566. PMID 12538807 DOI:10.1124/jpet.102.043455
  • Tanaka K., Xu W., Zhou F., You G. (2004). Role of glycosylation in the organic anion transporter OAT1. J. Biol. Chem. 279: 14961—14966. PMID 14749323 DOI:10.1074/jbc.M400197200
  • Hong M., Zhou F., You G. (2004). Critical amino acid residues in transmembrane domain 1 of the human organic anion transporter hOAT1. J. Biol. Chem. 279: 31478—31482. PMID 15145940 DOI:10.1074/jbc.M404686200

Примітки

  1. ↑ Сполуки, які фізично взаємодіють з Solute carrier family 22 member 6 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. ↑ Human PubMed Reference:.
  3. ↑ Mouse PubMed Reference:.
  4. ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:10970 (англ.) . Процитовано 8 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ UniProt, Q4U2R8 (англ.) . Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.

Див. також

  • Хромосома 11
Молекула міоглобіну Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

П:  Портал «Біологія» П:  Портал «Хімія»

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.