Eptesicus furinalis

?
Eptesicus furinalisEptesicus furinalis

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Рід: Пергач (Eptesicus)
Вид: Eptesicus furinalis
d'Orbigny, 1847

Синоніми
Neoeptesicus furinalis
Посилання
Вікісховище: Eptesicus furinalis
EOL: 327645
ITIS: 631954
МСОП: 7927
NCBI: 124746

Eptesicus furinalis — вид рукокрилих родини Лиликові (Vespertilionidae).

Поширення, поведінка

Країни поширення: Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Коста-Рика, Еквадор, Сальвадор, Французька Гвіана, Гватемала, Гаяна, Гондурас, Мексика (Халіско, Тамауліпас), Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Суринам, Уругвай. Лаштує сідала на деревах і будинках. Живе в різних місцях проживання, у тому числі тропічних дощових і сухих лісах.

Морфологія

Морфометрія

Довжина голови й тіла: в середньому 92.4 мм, довжина хвоста: 37–39, довжина задньої ступні: 9–10, довжина вуха: 16, вага: 7.3–9 грам. Самиці лише трохи більші, ніж самці, але на 1.5 грам важчі.

Опис

І спина і черево темно-коричневі. E. furinalis відрізняється від кажанів роду Myotis в області їх спільного проживання, широкою головою, кремезним тілом, круглими вухами, короткими, широкими крилами і коричнево-чорним хутром. Він більший, ніж сестринський вид Eptesicus diminutus і менший, ніж Eptesicus brasiliensis.

Генетика

Диплоїдне число 50, і фундаментальне число 48 (див. хромосома). E. furinalis має акроцентричні аутосоми (від великих до малих), субметацентричну Х-хромосому, і невелику акроцентричну Y-хромосому.

Загрози та охорона

Загрози не відомі, знаходиться в охоронних районах.

Джерела

  • IUCN 2016 [Архівовано 18 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • John F. Eisenberg, Kent H. Redford. Mammals of the Neotropics, Volume 3: Ecuador, Bolivia, Brazil. — University of Chicago Press, 2000. — С. 197. — ISBN 0226195422.
  • [R. Mies, A. Kurta, D. G. King: Eptesicus furinalis, Mammalian Species, N. 526 (2009): P. 1–7