DIO2

Ідентифікатори

Символи

DIO2, 5DII, D2, DIOII, SelY, TXDI2, deiodinase, iodothyronine, type II, iodothyronine deiodinase 2, SELENOY

Зовнішні ІД

OMIM: 601413 MGI: 1338833 HomoloGene: 621 GeneCards: DIO2

Онтологія гена
Молекулярна функція	• oxidoreductase activity • selenium binding • thyroxine 5'-deiodinase activity • ubiquitin protein ligase binding
Клітинна компонента	• integral component of membrane • клітинна мембрана • мембрана
Біологічний процес	• thyroid hormone metabolic process • thyroid hormone generation • selenocysteine incorporation • hormone biosynthetic process • positive regulation of cold-induced thermogenesis
Джерела:Amigo / QuickGO

Ортологи

Види

Людина

Миша

Entrez


1734


13371

Ensembl


ENSG00000211448


ENSMUSG00000007682

UniProt


Q92813


Q9Z1Y9

RefSeq (мРНК)

NM_013989 NM_000793 NM_001007023 NM_001242503 NM_001324462
NM_001366496


NM_010050

RefSeq (білок)


NP_000784 NP_001311391 NP_054644 NP_001353425


NP_034180

Локус (UCSC)

Хр. 14: 80.2 – 80.39 Mb

Хр. 12: 90.69 – 90.71 Mb

PubMed search

^[1]

^[2]

Вікідані

Див./Ред. для людей

Див./Ред. для мишей

DIO2 (англ. Iodothyronine deiodinase 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 14-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 273 амінокислот, а молекулярна маса — 30 552^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MGILSVDLLI	TLQILPVFFS	NCLFLALYDS	VILLKHVVLL	LSRSKSTRGE
WRRMLTSEGL	RCVWKSFLLD	AYKQVKLGED	APNSSVVHVS	STEGGDNSGN
GTQEKIAEGA	TCHLLDFASP	ERPLVVNFGS	ATPPFTSQL	PAFRKLVEEF
SSVADFLLVY	IDEAHPSDGW	AIPGDSSLSF	EVKKHQNQED	RCAAAQQLLE
RFSLPPQCRV	VADRMDNNAN	IAYGVAFERV	CIVQRQKIAY	LGGKGPFSYN
LQEVRHWLEK	NFSKRKKTR	LAG

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
K: U Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
P: U Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функцією належить до оксидоредуктаз. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Локалізований у мембрані.

Література

Croteau W., Davey J.C., Galton V.A., St Germain D.L. (1996). Cloning of the mammalian type II iodothyronine deiodinase. A selenoprotein differentially expressed and regulated in human and rat brain and other tissues. J. Clin. Invest. 98: 405—417. PMID 8755651 DOI:10.1172/JCI118806
Buettner C., Harney J.W., Larsen P.R. (1998). The 3'-untranslated region of human type 2 iodothyronine deiodinase mRNA contains a functional selenocysteine insertion sequence element. J. Biol. Chem. 273: 33374—33378. PMID 9837913 DOI:10.1074/jbc.273.50.33374
Ohba K., Yoshioka T., Muraki T. (2001). Identification of two novel splicing variants of human type II iodothyronine deiodinase mRNA. Mol. Cell. Endocrinol. 172: 169—175. PMID 11165050 DOI:10.1016/S0303-7207(00)00368-3
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:2884 (англ.) . Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
↑ UniProt, Q92813 (англ.) . Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.