CRESST

Будівля, в якій розміщується кріостат CRESST, у залі А підземної Національної лабораторії Гран-Сассо

Кріогенний пошук рідкісних подій за допомогою надпровідних термометрів (CRESST - англ. абревіатура: The Cryogenic Rare Event Search with Superconducting Thermometers) — колаборація європейських груп експериментальних досліджень фізики елементарних частинок, які займаються побудовою кріогенних детекторів, спрямованих на пошук темної матерії. Туди входять: Інститут фізики імені Макса Планка (Мюнхен), Мюнхенський технічний університет, Тюбінгенський університет, Оксфордський університет (Велика Британія) і Національний інститут ядерної фізики (Італія) (INFN, Італія).[1]

Колаборація CRESST в даний час працює з масивом кріогенних детекторів у підземній Національній лабораторії Гран-Сассо. Модульні детектори, що використовуються CRESST, полегшують виділення фонового випромінювання, одночасним вимірюванням фононних і фотонних сигналів від сцинтиляційних кристалів вольфрамату кальцію. При охолодженні детекторів до температури у кілька мілікельвінів відбувається краще виділення фону, що сприяє ідентифікації рідкісних подій на рівні елементарних частинок. CRESST-І отримав дані у 2000 році, використовуючи сапфірові детектори та вольфрамові термометри. CRESST-ІІ використовував як сцинтиляційний калориметр кристал CaWO4. Його було спроектовано у 2004 році, і важив він 47,9 кг, а в експлуатації був до 2011 року. У другій фазі було покращено детектори та використовувався новий кристал CaWO4, що мав кращу "прозорість" в радіо-діапазоні і давав менший фон. У 2013 році колаборація зосередила нові потужності на обробленні надлишкових даних, отриманих за попередній період.

CRESST-І першою зафіксував альфа-розпад вольфраму. Результати першої фази CRESST-ІІ були опубліковані у 2012 році[2], а результати другої фази у липні 2014 року[3], з обмеженням на спін-незалежне розсіювання ВІМПів на нуклонах для ВІМПів з масою нижче 3 ГеВ2.

У 2015 році детектори було модернізовано — збільшено коефіцієнт чутливості, що дозволило виявляти 100 частинок темної матерії з масою близькою до протона[4].

Експеримент EURECA[en], що є наступником CRESST, має за мету запустити масив детекторів, загальною масою близько 1 тони.

Посилання

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 7 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Results from 730 kg days of the CRESST-II Dark Matter search. European Physical Journal C 72, 4. 12 квітня 2012. arXiv:1109.0702. Bibcode:2012EPJC...72.1971A. doi:10.1140/epjc/s10052-012-1971-8.
  3. The CRESST Collaboration, Results on low mass WIMPs using an upgraded CRESST-II detector, http://arxiv.org/abs/1407.3146 [Архівовано 19 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  4. New detectors allow search for lightweight dark matter particles. PhyOrg. September 2015. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано September 2015.
  • п
  • о
  • р
Форми
темної матерії
  • Баріонна темна матерія[en]
  • Холодна темна матерія[en]
  • Гаряча темна матерія[en]
  • Light dark matter[en]
  • Змішана темна матерія[en]
  • Тепла темна матерія
  • Самовзаємодіюча темна матерія[en]
  • Темна матерія скалярного поля[en]
  • Мета-холодна темна матерія[en]
  • Первинна чорна діра
Гіпотетичні частинки
Теорії
та об'єкти
Експерименти
з пошуку
Пряме
виявлення
  • ADMX[en]
  • ANAIS[en]
  • ArDM[en]
  • CDEX[en]
  • CDMS
  • CLEAN[en]
  • CoGeNT[en]
  • COSINE[en]
  • COUPP[en]
  • CRESST
  • CUORE[en]
  • D3
  • DAMA/LIBRA
  • DAMA/NaI
  • DAMIC
  • DarkSide[en]
  • DARWIN
  • DEAP[en]
  • DM-Ice
  • DMTPC[en]
  • DRIFT[en]
  • EDELWEISS[en]
  • EURECA[en]
  • KIMS[en]
  • LUX[en]
  • LZ[en]
  • MACRO[en]
  • MIMAC
  • NAIAD[en]
  • NEWAGE
  • NEWS-G
  • PandaX[en]
  • PICASSO[en]
  • PICO[en]
  • ROSEBUD[en]
  • SABRE
  • SIMPLE
  • TREX-DM
  • UKDMC[en]
  • WARP
  • XENON
  • XMASS[en]
  • ZEPLIN[en]
Непряме
виявлення
Інші проєкти
  • MultiDark[en]
  • PVLAS[en]
Потенційні ультратемні галактики
Пов'язані теми
  • Категорія Категорія
  • Сторінка Вікісховища Commons