1948 в Українській РСР

←

1947
1946
1945

1948
в
Україні

→

1949
1950
1951

Десятиліття:

Див. також:

Інші події 1948
Список років в Україні

Події

29 жовтня — Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження «за успішне виконання спеціального завдання Уряду» по боротьбі з націоналістичним підпіллям в Західній Україні.
9 грудня — прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
10 грудня — прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини.

Особи

Призначено, звільнено

Народились

1 січня — Євген Рудаков — український футболіст, воротар київського «Динамо». (пом. 2011).
30 січня — Едуард Гурвіц — український політик, колишній мер Одеси (1994—1998 рр.).
16 липня — Марія Стеф'юк — українська оперна співачка (сопрано), Народна артистка України (1979).
6 серпня — Микола Авілов — український легкоатлет, десятиборець, олімпійський чемпіон, світовий рекордсмен.
6 серпня — Антоніна Корінь — поетеса, громадський діяч, член Національної спілки письменників України.

23 серпня — Юрій Єхануров — український державний і політичний діяч, Прем'єр-міністр України (2005—2006 рр.).
19 вересня — Михайло Іванович Фоменко — український футболіст («Динамо», Київ), тренер (національна збірна України).
15 жовтня — Іван Гаврилюк — український актор (Аничка, Захар Беркут, Ати-бати, йшли солдати, Вавілон XX, Легенда про княгиню Ольгу, Остання ніч Шахерезади), режисер (Чотири листка фанери).
9 листопада — Віктор Матвієнко — український футболіст («Динамо», Київ), володар Кубка кубків УЕФА (1975). (пом.. 2018).

Померли

10 липня — Всеволод Петрів — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, історик, педагог. (нар.. 1883 р.).
28 липня — Григорій Світлицький — український художник, педагог. (нар. 1872 р.).
18 серпня — Вільгельм Франц Габсбург (Василь Вишиваний) — український військовий і політичний діяч, поет, дипломат. (нар. 1895 р.).

Засновані, створені

23 серпня — уведено в дію відновлений після війни Харківський тракторний завод.
заснування в м. Олександрії футбольного клубу — «Шахтар» (нині «Олександрія»).
заснування Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині — Київського національного лінгвістичного університету).

Зникли, скасовані

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї

1050 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)^[1].
- першої писемної згадки про місто Галич^[2]^[3]^[4] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
875 років з часу (1073 рік):

- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода^[5].
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава^[5].
775 років з часу (1173 рік):
- другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину^[6] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем^[7].
725 років з часу (1223 рік):

- 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.^[9].
625 років з часу (1323 рік):
- Ліквідації Переяславського князівства.
600 років з часу (1348 рік):
- вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
550 років з часу (1398 рік):
- проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
500 років з часу (1448 рік):
- 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату^[10].
450 років з часу (1498 рік):
- князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського^[11]^[12].
400 років з часу (1548 рік):
- першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області).
375 років з часу (1573 рік):
- походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.
350 років з часу (1598 рік):
- Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
- заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області).
- заснування українськими козаками^[13] слободи Більської (Стара Біла^[14]) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області.
325 років з часу (1623 рік):
- обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва^[3].
- походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою.
- морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул.
300 років з часу (1648 рік):

- січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
- березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
- переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)^[3].
275 років з часу (1673 рік):

- 11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
- походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл^[3].
225 років з часу (1723 рік):
- ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка.
150 років з часу (1798 рік):

- видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»^[3]^[15].
125 років з часу (1823 рік):
- утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союз^[16]) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів.
100 років з часу (1848 рік):
- початку революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низки революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.

- 2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска Рада^[17]) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович.
- 15 травня:
  - початку виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.^[18] Фактичний друкований орган Головної Руської Ради.
  - скасування панщини в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті), проведене австрійським урядом під час революції 1848 року.
- 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії^[19].
75 років з часу (1873 рік):
- заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка).
- утворення Історичного товариства Нестора літописця.
50 років з часу (1898 рік):
- видання першого тому «Історії України — Руси» Михайла Грушевського.
- відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет).
25 років з часу (1923 рік):
- завершення Голодомору в Українській РСР.
- 9 лютого — повстання політв'язнів з «Холодноярської організації» у Лук'янівській в'язниці з метою визволення^[20].
- 15 березня — визнання суверенітету Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, в тому числі і над Східною Галичиною Радою послів великих держав — Великої Британії, Франції, Італії та Японії в Парижі^[21]^[22].
- початку радянської українізації (коренізації в Українській СРР^[23]^[24].

Установ та організацій

350 років з часу (1573 рік):
- 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні^[3], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»^[25].
75 років з часу (1873 рік):
- заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка).
- утворення Історичного товариства Нестора літописця.
50 років з часу (1898 рік):
- відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет).
25 років з часу (1923 рік):
- утворення літературної організації «Гарт» (ідеолог — Василь Еллан-Блакитний).
- заснування Кримськотатарського драматичного театру (нині — Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр).
- заснування у Харкові Кабінету науково-судової експертизи (нині — Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України).
- заснування Інституту робітничої медицини (нині — Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань).
- заснування Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.
- заснування державного підприємства "Національний спортивний комплекс «Олімпійський».
- заснування при фінансовій допомозі чехословацького уряду у Празі Українського історично-філологічного товариства, Українського Громадського Комітету та Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова.

Видатних особистостей

Народження

925 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074).
525 років з часу (1423 рік):
- народження Ма́ртина Ґа́штовта^[26]^[27] / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
425 років з часу (1523 рік):
- народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573).
325 років з часу (1623 рік):
- народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
- народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
- народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678).
300 років з часу (1648 рік):
- народження Девлета II Ґерая — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718).
275 років з часу (1673 рік):
- народження Гази III Ґерая — кримського хана у 1704—1707 рр. з династії Ґераї. (пом 1709).
250 років з часу (1698 рік):
- народження Андрія Барятинського — князя, генерал-майора, члена Генерального військового суду (1734—1737), члена Правління гетьманського уряду (1735—1737)^[28], представник княжого роду Барятинських (Борятинських) — нащадки Черніговського князя Михайла Всеволодича.^[29] (пом. 1750)
- народження Митрополита Тимофі́й — релігійного діяча, митрополита Київського та Галицького (1748—1757). (пом. 1767).
225 років з часу (1723 рік):
- 31 жовтня — народження Йова (Базилевича) — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776).
- народження Василя Григоровича Туманського — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (пом.. 1809).
175 років з часу (1723 рік):
- народження Василя Назаровича Каразіна — українського вченого, винахідника, громадського діяча. Засновника Харківського університету (1805), ініціатора створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти. (пом. 1842).
150 років з часу (1798 рік):
- народження Хведора Вовка — українського кобзаря та кобзарського цехмайстера у 1848—1889 рр. (пом.. 1889).
125 років з часу (1823 рік):
- 3 березня — народження Костянтина Ушинського — педагога, реформатора шкільної освіти (пом. 1870).
- 9 квітня — народження Івана Посяди — українського громадського діяча, педагога, члена Кирило-Мефодіївського Братства. (пом. 1894).
- 22 квітня — народження Василя Ільницького — українського історика, культурного діяча, педагога, письменника, театрального критика, священика УГКЦ. (пом. 1895).
- 3 серпня — народження Каллиника Мітюкова — професора римського права, ректора Київського університету. (пом. 1885)
- 9 серпня — народження Олександра Навроцького — українського громадсько-політичного і культурного діяча, поета і перекладача, члена Кирило-Мефодіївського братства. (пом. 1892).
- 18 жовтня — народження Платона Павлова — історика, освітнього та громадського діяча. (пом. 1895).
- 29 листопада — народження Матвія Номиса (справжнє прізвище — Симонов) — українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога. (пом. 1901).
- 4 грудня — народження Івана Гушалевича — українського поета, письменника і драматурга, політичного діяча, журналіста, видавця, теолога. (пом. 1903).
- народження Ізраїля Бродського — київського підприємця, засновника «цукрової імперії», мецената. (пом. 1888).
100 років з часу (1848 рік):
- 11 січня — народження Василя Нагірного — українського галицького архітектора та громадського діяча кінця XIX — початку XX століть. Засновника товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки». (пом. 1921).
- 7 вересня — народження Лазара Бродського — українського підприємця єврейського походження, цукрового магнату, меценату і філантропа. (пом. 1904).
- 25 грудня — народження Ореста Левицького — український історик, етнограф, письменник. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік УАН. (пом. 1922).
75 років з часу (1873 рік):

- 12 січня — народження Василя Кричевського — українського художника, архітектора, графіка, автора державного герба УНР, прийнятого Центральною Радою. (пом. 1952).
- 4 лютого — народження Тимофія Сафонова — українського художника, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча. (пом. 1930).
- 21 березня — народження Якова Гандзюка — військового діяча, генерал-майора. (пом. 1918).
- 31 березня — народження Миколи Міхновського — українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста («Самостійна Україна»), учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. (пом. 1924).
- 6 квітня — народження Бориса Підгорецького — українського музичного критика, фольклориста, композитора, педагога, хорового диригента. (пом. 1919).
- 7 травня — народження Володимира Плотникова — дослідника електрохімії неводних середовищ, академіка. (пом. 1947).

- 15 травня — народження Павла Скоропадського — українського громадського, державного діяча, Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). (пом. 1945).
- 18 травня — народження Костянтина Мацієвича — українського державного, громадського та політичного діяча, вченого, дипломата. (пом. 1942).
- 18 травня — народження Миколи Прахова — українського художника, мистецтвознавця. (пом. 1957).
- 29 травня — народження Костянтина Зіньківського — українського поета, перекладача, педагога. (пом. 1959).
- 1 липня — народження Володимира Шемета — українського громадського та політичного діяча. (пом. 1933).
- 24 липня — народження Івана Стешенка — українського громадського та політичного діяча, педагога, літературознавця, письменника. (пом. 1918).
- 13 серпня — народження Християна Раковського — російського і українського радянського політика, голови РНК УСРР (1919—1923 рр.). (пом. 1941).
- 14 серпня — народження Івана Боберського — українського педагога, публіциста, одного із засновників спортивно-гімнастичного руху у Західній Україні. (пом. 1947).
- 24 серпня — народження Фотія Красицького — українського художника, графіка. (пом. 1944).
- 13 вересня — народження Дениса Лукіяновича — українського письменника, літературознавця. (пом. 1965).
- 3 грудня — народження Омеляна Терлецького — українського історика, педагога, громадського діяча. (пом. 1958).
- 4 грудня — народження Михайла Могилянського — українського літературного критика, публіциста. (пом. 1942).
- 19 грудня — народження Микола Філянський — українського поета, репресованого. (пом. 1938).
- народження Євгена Черняхівського — українського лікаря, хірурга, педагога. (пом. 1938).
- народження Сеїтджеліля Хаттатова — кримськотатарського політичного діяча, педагога, просвітителя, одного з організаторів першого Курултаю кримськотатарського народу. (пом. 1938).
50 років з часу (1898 рік):
- 6 січня — народження Володимира Сосюри — українського поета. (пом. 1965).
- 10 квітня — народження Мстислава (Степана Івановича Скрипника) — патріарха (з 1990 р.) Київського (УАПЦ). (пом. 1993).
- 8 вересня — народження Наталії Ужвій — української театральної та кіноактриси (Калиновий гай, Украдене щастя, Тарас Шевченко, Райдуга). (пом. 1986).
- 7 листопада — народження Дмитра Капки — українського актора (ЧП, Тихий Дон, Вій). (пом. 1977).
25 років з часу (1923 рік):
- 9 січня — народження Бориса Чичибабіна — українського поета, репресованого. (пом. 1994).
- 13 січня — народження Олени Лук'янової — української вченої, лікарки, педіатрині. (пом. 2014).
- 17 січня — народження Миколи Білуха — українського економіста, доктора економічних наук, професора, Заслуженого діячв науки і техніки України. (пом. 2015).
- 23 січня — народження Вікторв Шестопалова — українського вченого, радіофізика. (пом. 1999).
- 23 березня — народження Віктора Цвєткоав — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2007).
- 31 березня — народження Михайла Сегая — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2013).
- 23 квітня — народження Василя Земляка (Вацлава Вацека) — українського письменника («Кам'яний брід», «Лебедина зграя», «Зелені млини»), сценарист («Вавилон XX»). (пом. 1977).
- 28 травня — народження Ростислава Самбуки — українського письменника. (пом. 1996).
- 3 серпня — народження Леоніда Братченка — українського художника театру. (пом. 2003).
- 24 серпня — народження Віктора Глушкова — українського вченого у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, директора Інституту кібернетики АН Української РСР, академіка. (пом. 1982).
- 28 серпня — народження Якима Запаска — українського мистецтвознавця. (пом. 2007).
- 2 вересня — народження Володимира Грипича — українського актора, народного артиста СРСР. (пом. 2005).
- 8 жовтня — народження Валентин Циков — українського вченого, аграрія. (пом. 2017).
- 13 жовтня — народження Михайло Сікорський — українського історика, почесного директора Національного заповідника «Переяслав», Герой України. (пом. 2011).
- 17 жовтня — народження Володимира Уткіна — українського вченого, конструктора, академіка. (пом. 2000).
- 21 жовтня — народження Петра Ключка — український вченого, аграрія, селекціонера. (пом. 2016).
- 15 листопада — народження Ігора Побірченко — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2012).
- 17 листопада — народження Володимира Копєйчикова — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2002).
- 5 грудня — народження Олександра Бугайова — українського педагога, ученого, засновника концепції шкільної фізичної освіти. (пом. 2009).
- 20 грудня — народження Дмитра Сьомаша — українського вченого, аграрія. (пом. 1998).

Смерті

875 років з часу (1073 рік):

- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983)^[3]^[30];
850 років з часу (1098 рік):
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
750 років з часу (1198 рік):
- смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)^[31]
725 років з часу (1223 рік):
- 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар. 1156).
600 років з часу (1323 рік):
- смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича^[32]) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства^[33].
575 років з часу (1373 рік):

- 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)^[34].
425 років з часу (1523 рік):
- смерті Мехме́да I Ґера́я (крим. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى‎) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465).
400 років з часу (1548 рік):
- 1 квітня смерті — Сигізмунда I, короля польського і великого князя Литовського (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. (нар. 1 січня 1467).
- смерті Єжи Крупського — українського^[35] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, каштеляна м. Белз (1509 р.) та м. Львова у 1515 р., белзький воєвода в 1533 р. (нар. 1472).
375 років з часу (1573 рік):
- 26 лютого — смерті Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (нар. 1523).
325 років з часу (1623 рік):
- травень — смерті Богдана Конша^[36]) — гетьмана Війська Запорозького.
300 років з часу (1648 рік):
- 16 травня — смерті Мики́ти Ґалаґа́на — українського національного героя, який загинув у ході Корсунської битви.
- смерті Фе́дора Скоропа́дського — українського військового діяча 17 століття, який загинув в битві на Жовтих Водах.
275 років з часу (1673 рік):
- смерті Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика. (нар. 1622).
250 років з часу (1698 рік):

- 19 листопада — смерті Петра Дорофійовича Дорошенка — українського військового, політичного і державного діяча; Гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676 рр.). (нар. 14 травня 1627 р.).
225 років з часу (1723 рік):
- 23 листопада — смерті Івана Григоровича Донець-Захаржевського — українського козацького військового діяча, наказного полковника Харківського слобідського козацького полку.
- Афанасія Олексійовича Заруцького — українського письменника-панегіриста.
200 років з часу (1748 рік):
- 18 травня — смерті Селіма II Ґерая — кримського хана з династії Ґераїв (1743—1748). (нар.. 1708).
150 років з часу (1798 рік):
- смерті Ієроніма (Блонського) — церковного діяча, архімандрита Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Києво-Могилянської академії (1791—1795). (нар.. 1735).
125 років з часу (1823 рік):
- 1 квітня — смерті Модеста Гриневецького — церковного діяча (УГКЦ), богослова та історика, джерелознавеця, професора і ректора Львівського університету. (нар.. 1758).
- 29 квітня — смерті Івана (Іринея) Фальковського (Фальківського) — українського науковця (історика, математика, географа, астронома), письменника, ректора Києво-Могилянської академії, єпископа Чигиринського, Смоленського і Дорогобузького. (нар. 1762).
- 1 вересня — смерті Катерини Бойко (Шевченко) — матері Тараса Григоровича Шевченка. (нар. 1783).
- 9 листопада — смерті Василя Капніста — українського поета, драматурга і громадсько-політичного діяча. (нар. 1758).
- смерті Халіма Ґерая — принца з династії Ґераїв, кримськотатарського хроніста, історика та поета (нар. 1772).
100 років з часу (1848 рік):
- 18 січня — смерті Максима Берлинського — українського педагога, історика, археолога, архівіста, релігійного діяча. (нар. 1764).
- 3 (15) грудня 1848 — смерті Євгена Гребінки — українського письменника, педагога, видавця, громадського діяча. (нар. 1812).
75 років з часу (1873 рік):
- 17 квітня — смерті Семена Гулака-Артемовського (справжнє прізвище — Артемовський) — українського композитора, співака, драматичного артиста, драматурга, племінника письменника Петра Гулака-Артемовського, автор першої української опери («Запорожець за Дунаєм»), пісень, водевілів. (нар. 1813 р.).
- 3 травня — смерті Степана Руданського — українського поета, автора сатиричних віршів («Співрозмовки»), балад, ліричних творів (Повій, вітре, на Вкраїну), поем («Цар-Соловей», «Лірникові думки»). (нар. 1834 р.).

- 22 листопада — смерті Михайла Максимовича — українського вченого-енциклопедиста, історика, філолога, етнографа, першого ректора Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. (нар. 1804 р.).
- смерті Федора Бодянського — українського філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника. (нар. 1812 р.).
50 років з часу (1898 рік):
- 27 травня (8 червня) 1898 — смерті Я́кова Що́голева — українського поета, представника українського романтизму. (нар. 1824).
- 25 червня (7 липня) 1898 — смерті Мико́ли Яроше́нка — українського маляра-жанриста, передвижника. (нар. 1846).
- 18 листопада — смерті Ярослава (Павла) Нємеца — вченого, помолога, громадського діяча. (нар. 1842).
25 років з часу (1923 рік):
- 9 лютого — смерті Мефодія Голик-Залізняка — військового діяча часів УНР, хорунжого Армії УНР, повстанського отамана Холодного Яру. (нар. 1897).
- 9 лютого — смерті Дениса Гупала — військового діяча часів УНР, Отамана Чорного лісу. (нар. 1898).
- 24 квітня — смерті Олександра Аленича — українського фізика, астронома. (нар. 1890).
- 24 травня — смерті Романа Орженцького — українського математика, економіста. (нар. 1863).
- 25 листопада — смерті Петра Стебницького — державного, громадського та політичного діяча, ученого, письменника, публіциста. (нар. 1862).
- 26 листопада — смерті Володимира Іконникова — українського історика та педагога. (нар. 1841).
- смерті Сергія Яворського — українського військового діяча, учасника антибільшовицького повстанського руху в Україні, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. (нар. 1892).

Примітки

↑ ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 23 січня 2022.
↑ Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
↑ Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
↑ ^а ^б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
↑ litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
↑ Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року^{[недоступне посилання]}
↑ За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
↑ Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
↑ cerkvarium. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Автокефалія – це засіб забезпечити єдність і Церкви всередині держави, і між Помісними Церквами. cerkvarium.org (uk-ua) . Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
↑ Історія міста Дубно. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
↑ Важливі історичні події. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України ».
↑ Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3
↑ Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.] // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989
↑ Усенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 107. — ISBN 978-966-00-1359-9.
↑ Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття [Архівовано 29 грудня 2009 у Wayback Machine.]
↑ Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11.
↑ Стеблій Ф.І. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galycko_Ruska_matycja (останній перегляд: 16.06.2020). Архів оригіналу за 16 березня 2022.
↑ ЗАСУДЖЕНИХ У 1923 РОЦІ ОТАМАНІВ ХОЛОДНОГО ЯРУ РЕАБІЛІТОВАНО. ДОКУМЕНТИ. Історична правда. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
↑ Соляр І. Я. Ради послів рішення від 15 березня 1923 про Східну Галичину [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 109. — ISBN 978-966-00-1290-5.
↑ [Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. (англ.) League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 23 січня 2022. Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. (англ.) League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265]
↑ Станіслав Цалик (1 серпня 2018). Блог історика: 1923 рік. Парадокси першої українізації (укр.) . bbc.com. Україна. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
↑ Петро Кралюк (26 квітня 2020). Українізація у 1923–1932 роках. Український національний рух становив загрозу для влади СРСР (укр.) . radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
↑ Хроніка подій 1573—1576 років. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
↑ Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
↑ Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289.
↑ Славянская энциклопедия. XVII век: в 2 т. Т. 1 А-М. / Авт. -сост. В. В. Богуславский. — М.: Олма-Пресс, 2004. — 780 с: ил.
↑ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
↑ Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — ISBN 978-966-00-1061-1.
↑ Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
↑ Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
↑ Смерть великого князя Ольгерда. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
↑ (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021, ISBN 978-83-8061-746-9
↑ Оліфер Голуб «Стеблівець» — Гетьман, мореплавець, дипломат. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 23 січня 2022.

Посилання

1948 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1948 в Україні у Вікісховищі^?

1948 у Європі
Суверенні держави	Албанії Андоррі Австрії Бельгії Болгарії Чехословаччині Данії Фінляндії Франції Німеччині Греції Болгарії Ісландії Ірландії Італії Ліхтенштейні Люксембурзі Монако Нідерландах Норвегії Польщі Португалії Румунії Сан-Марино СРСР Вірменській РСР Азербайджанській РСР Білоруській РСР Естонській РСР Грузинській РСР Казахській РСР Латвійській РСР Литовській РСР Молдавській РСР Російській РФСР Українській РСР Іспанії Швеції Швейцарії Туреччині Великій Британії Ватикані Югославії
Залежні території, колонії та інші території	Аланді Гібралтарі Гернсі Джерсі Кіпрі Мальті Острові Мен Фарерських островах
Див. також: 1948 • 1948 в Україні

п о р 1948 в Україні
Області	Крим Вінницька Волинська Дніпровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кропивниька Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська
Обласні центри	Вінниця Дніпро Запоріжжя Івано-Франківськ Київ Кропивницький Луганськ Луцьк Львів Миколаїв Одеса Полтава Рівне Сімферополь Суми Тернопіль Ужгород Харків Херсон Хмельницький Черкаси Чернівці Чернігів
Інші великі міста	Кременчук Кривий Ріг Севастополь
Див. також: 1948 • 1948 у Європі