Чемпіонат світу з біатлону 2017
Чемпіонат світу з біатлону | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2016 — 2017 — 2019
|
52-й чемпіонат світу з біатлону проходив у австрійському Гохфільцені з 8 по 19 лютого 2017 року.
До програми чемпіонату входило 11 змагань із окремих дисциплін: спринту, гонки переслідування, індивідуальної гонки, мас-старту та естафет — жіночої, чоловічої і змішаної.
Вибори місця проведення
Місце проведення Чемпіонату світу з біатлону 2017 було визначено 2 вересня 2012 року на 10 Черговому Конгресі IBU в Мерано, Італія[2]. Претендентами на проведення світової першості були Гохфільцен та Естерсунд. В результаті голосування з перевагою в 7 голосів (27 проти 20) право організовувати чемпіонат світу отримав Гохфільцен.
Медалісти та призери
Чоловіки
Гонка: | Золото: | Час | Срібло: | Час | Бронза: | Час |
Індивідуальна гонка, 20 км Протокол | Ловелл Бейлі США | 48:07.4 (0+0+0+0) | Ондржей Моравець Чехія | 48:10.7 (0+0+0+0) | Мартен Фуркад Франція | 48:28.6 (1+0+1+0) |
Спринт 10 км Протокол | Бенедикт Долль Німеччина | 23:27.4 (0+0) | Йоганнес Бо Норвегія | 23:28.1 (0+0) | Мартен Фуркад Франція | 23:50.5 (1+1) |
Персьют 12,5 км Протокол | Мартен Фуркад Франція | 30:16.9 (0+0+0+1) | Йоганнес Бо Норвегія | 23:39.7 (1+1+1+0) | Уле-Ейнар Б'єрндален Норвегія | 23:42.5 (0+0+0+1) |
Мас-старт 15 км Протокол | Зімон Шемпп Німеччина | 35:38.3 (0+0+0+0) | Йоганнес Бо Норвегія | 35:47.3 (0+0+0+1) | Зімон Едер Австрія | 35:48.4 (0+0+0+0) |
Естафета 4 x 7,5 км [3] | Росія Олексій Волков Максим Цвєтков Антон Бабіков Антон Шипулін | 1:14:15.0 (0+1) (0+1) (0+0) (0+0) (0+0) (0+0) (0+0) (0+1) | Франція Жан Ґійом Беатрікс Кантен Фійон Майє Сімон Детьє Мартен Фуркад | 1:14:20.8 (0+0) (0+0) (0+1) (0+0) (0+3) (0+0) (0+0) (0+0) | Австрія Даніель Мезотіч Юліан Ебергард Зімон Едер Домінік Ландертінгер | 1:14:35.1 (0+0) (0+1) (0+2) (0+2) (0+1) (0+2) (0+1) (0+1) |
Жінки
Гонка: | Золото: | Час | Срібло: | Час | Бронза: | Час |
Індивідуальна 15 км [4] | Лаура Дальмаєр Німеччина | 41:30.1 (1+0+0+0) | Габріела Коукалова Чехія | 41:54.8 (1+0+0+0) | Алексія Рунггальдьєр Італія | 43:15.7 (0+0+0+0) |
Спринт 7,5 км[5] | Габріела Коукалова Чехія | 19:12.6 (0+0) | Лаура Дальмаєр Німеччина | 19:16.6 (0+0) | Анаїс Шевальє Франція | 19:37.7 (0+0) |
Персьют 10 км Протокол | Лаура Дальмаєр Німеччина | 28:02.3 (1+0+0+0) | Дарія Домрачева Білорусь | 28:13.9 (0+0+0+0) | Габріела Коукалова Чехія | 28:18.9 (2+0+1+0) |
Мас-старт 12,5 км Протокол | Лаура Дальмаєр Німеччина | 33:13.8 (0+0+0+0) | Сюзан Данклі США | 33:18.4 (0+0+0+0) | Кайса Мякяряйнен Фінляндія | 33:33.9 (1+0+0+0) |
Естафета 4 x 6 км Протокол | Німеччина Ванесса Гінц Марен Гаммершмідт Франциска Гільдебранд Лаура Дальмаєр | 1:11:16.6 (0+0) (0+2) (0+1) (0+3) (0+0) (0+0) (0+1) (0+2) | Україна Ірина Варвинець Юлія Джима Анастасія Меркушина Олена Підгрушна | 1:11:23.0 (0+0) (0+1) (0+1) (0+1) (0+1) (0+0) (0+0) (0+0) | Франція Анаїс Шевальє Селія Емоньє Жустін Бреза Марі Дорен-Абер | 1:11:24.7 (0+0) (0+1) (0+0) (0+3) (0+3) (0+0) (0+0) (0+0) |
Змішана естафета
Гонка: | Золото: | Час | Срібло: | Час | Бронза: | Час |
Змішана естафета 2 x 6 км + 2 x 7,5 км[6] | Німеччина Ванесса Гінц Лаура Дальмаєр Арнд Пайффер Зімон Шемпп | 1:09:06.4 (0+0) (0+2) (0+2) (0+2) (0+0) (0+0) (0+0) (0+1) | Франція Анаїс Шевальє Марі Дорен-Абер Кентен Фійон Майє Мартен Фуркад | 1:09:08.6 (0+0) (0+2) (0+0) (0+2) (0+1) (1+3) (0+0) (0+0) | Росія Ольга Подчуфарова Тетяна Акімова Олександр Логінов Антон Шипулін | 1:09:09.6 (0+0) (0+0) (0+1) (0+0) (0+0) (0+3) (0+0) (0+0) |
Медальний залік
За країнами
| За спортсменами
|
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт Чемпіонату
- Офіційний сайт IBU (англ.)
- п
- о
- р
Умео 1961 • Гямеенлінна 1962 • Зефельд 1963 • Ельверум 1965 • Гарміш-Партенкірхен 1966 • Альтенберг 1967 • Закопане 1969
Естерсунд 1970 • Гямеенлінна 1971 • Лейк-Плесід 1973 • Мінськ 1974 • Антерсельва 1975 • Антерсельва 1976[1] • Вінгрум 1977 • Гохфільцен 1978 • Рупольдінг 1979
Лахті 1981 • Мінськ 1982 • Антерсельва 1983 • Шамоні 1984[2] • Рупольдінг 1985, Егг 1985[2] • Фалун 1986, Голменколлен 1986[2] • Лейк-Плесід 1987, Лахті 1987[2] •
Шамоні 1988[2] • Файстритц 1989[3]
Ханти-Мансійськ 2010[1] • Ханти-Мансійськ 2011 • Рупольдінг 2012 • Нове Место-на-Мораві 2013 • Контіолахті 2015 • Голменколлен 2016 • Гохфільцен 2017 • Естерсунд 2019
Антерсельва 2020 • Поклюка 2021 • Обергоф 2023 • Нове Место-на-Мораві 2024 • Ленцергайде 2025
- ↑ а б в г д е ж Чемпіонати світу проводились тільки з окремих дисциплін, оскільки проходили в рік Олімпійських ігор
- ↑ а б в г д Жіночі чемпіонати світу
- ↑ з 1989 року чоловічі та жіночі чемпіонати проводяться одночасно