Соната для фортепіано № 22 (Бетховен)
Соната для фортепіано № 22 | ||||
---|---|---|---|---|
Композитор | Людвіг ван Бетховен | |||
Створено | 1804[1] | |||
Видано | 1806[1] | |||
Тональність | фа мажор | |||
Інструментування | фортепіано | |||
| ||||
Соната для фортепіано № 22 у Вікісховищі | ||||
Соната для фортепіано № 22 фа мажор, опус 54 — музичний твір Лювіга ван Бетховена для фортепіано, написаний ним у 1803–1804 рр. і опублікований через два роки потому.
Не містить посвяти. Належить до найменш популярних сонат композитора.
Композиційно складається з двох частин: «In tempo d'un Menuetto» та «Allegretto».
Критика
Вільгельм Ленц вважає твір «дивним» і «безформним», бачачи в ньому ознаки третього періоду творчості Бетховена. Інші дослідники, такі як Ромен Роллан і Борис Асаф'єв, також не знаходять особливих музичних достоїнств сонати, яку нині вважають швидше якоюсь чернеткою, або відпрацюванням композитором своєї технічної майстерності, аніж повноцінним музичним твором.
Примітки
- ↑ а б Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026d:Track:Q30532476d:Track:Q217595
Посилання
- Ноти [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.] на IMSLP
- Бетховен. Соната № 22 [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Соната для фортепиано №22 фа мажор (1804), op. 54 [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- п
- о
- р
Фортепіанні сонати Людвіга ван Бетховена
- № 1 фа мінор, op. 2/1
- № 2 ля мажор, op. 2/2
- № 3 до мажор, op. 2/3
- № 4 мі-бемоль мажор, op. 7
- № 5 до мінор, op. 10/1
- № 6 фа мажор, op. 10/2
- № 7 ре мажор, ор. 10/3
- № 8 до мінор («Патетична»), op. 13
- № 9 мі мажор, op. 14/1
- № 10 соль мажор, op. 14/2
- № 11 сі-бемоль мажор, op. 22
- № 12 ля-бемоль мажор, op. 26
- № 13 мі-бемоль мажор, op. 27/1
- № 14 до-дієз мінор («Місячна»), op. 27/2
- № 15 ре мажор («Пасторальна»), op. 28
- № 16 соль мажор, op. 31/1
- № 17 ре мінор, op. 31/2
- № 18 мі-бемоль мажор, op. 31/3
періоду творчості
- № 19 соль мінор, op. 49/1
- № 20 соль мажор, op. 49/2
- № 21 до мажор, op. 53
- № 22 фа мажор, op. 54
- № 23 фа мінор («Апасіоната»), op. 57
- № 24 фа-дієз мажор, op. 78
- № 25 соль мажор, op. 79
- № 26 мі-бемоль мажор («Прощальна»), op. 81a
- № 27 мі мінор, op. 90
- № 28 ля мажор, op. 101
- № 29 сі-бемоль мажор («Хаммерклавір»), op. 106
- № 30 мі мажор, op. 109
- № 31 ля-бемоль мажор, op. 110
- № 32 до мінор, op. 111