Симфонія № 9 (Бетховен)
| Симфонія № 9 | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. 9. Sinfonie італ. Sinfonia n.9[1] | ||||
 | ||||
| Композитор | Людвіг ван Бетховен[1] | |||
| Створено | 1824[2] Відень | |||
| Видано | 1826[2] | |||
| Тональність | ре мінор | |||
| Інструментування | симфонічний оркестр і хор | |||
| Текст | Ода до радості | |||
| Мова | німецька | |||
| Частин | 4 частина | |||
| Прем'єра | ||||
| Дата | 7 травня 1824[1] | |||
| Місце | Theater am Kärntnertord[1] | |||
| | ||||
 Симфонія № 9 у Вікісховищі | ||||
Симфо́нія № 9 ор.125 Бетховена, ре мінор, завершена у 1824 році. Складається з 4-х частин:
- Allegro ma non troppo, un poco maestoso
- Molto vivace
- Adagio molto e cantabile
- Фінал (має складну структуру), на слова «Оди до радості» (Ode an die Freude) Фрідриха Шиллера, написаного 1785 року.
Склад оркестру
Симфонія написана для подвійного складу симфонічного оркестру за винятком флейти піколо, контрафаготу, трьох тромбонів та розширеної секції ударних. Четверта частина (фінал) включає також змішаний хор і чотирьох солістів (сопрано, альт, тенор, бас). Тривалість — понад 70 хвилин.
- Флейта-піколо (лише в четвертій частині)
- 2 Флейти
- 2 Гобої
- 2 Кларнети
- 2 Фаготи
- Контрафагот (лише в четвертій частині)
- Литаври
- Бас-барабан (лише в четвертій частині)
- Трикутник (лише в четвертій частині)
- Тарілки (лише в четвертій частині)
Вокальні партії (лише в четвертій частині)
- Сопрано (соло)
- Альт (соло)
- Тенор (соло)
- Баритон (соло)
- Мішаний хор
- I і II скрипки
- Альти
- Віолончелі
- Контрабаси|}
Цікаві факти
Коли Бетховен писав цю симфонію, він повністю залишився без слуху
Ця симфонія вважається першим вокально-інструментальним твором в цьому жанрі, тобто першою симфонією, що використовує спів. Тема фіналу симфонії лягла в основу Гімну Європи, що був прийнятий 1972 року і став одним із символів Європи. Рукопис симфонії потрапив до списку UNESCO «Пам'ять світу»[3].
Виконання Дев'ятої симфонії перетворилося на новорічну традицію в Японії. Кількість виконавців сягає 10 000 осіб.
З німецької на українську вірш «До радості» переклав Микола Лукаш.
На початку 2023 року режисер Ларрі Вайнштейн[en] вирішив зняти документальний фільм про Дев’яту симфонію Бетховена. В фільмі, зокрема розповідається про дев’ятьох унікальних людей, зокрема українських музикантів, глухого композитора, польську рок-зірку, автора бестселерів, легендарного карикатуриста та самого Вайнштейна, які намагаються краще зрозуміти спадщину Дев’ятої Бетховена, власну боротьбу композитора, музика може надихнути і як людство продовжує шукати надію навіть у найтемніші часи[4].
Під час російського вторгнення в Україну видавництво Deutsche Grammophon випустило запис 9-ї симфонії Бетховена у виконанні Ukrainian Freedom Orchestra під керівництвом Кері-Лінн Вілсон з українським перекладом Лукаша. [5]
Примітки
- ↑ а б в г д е Archivio Storico Ricordi — 1808.d:Track:Q3621644
- ↑ а б Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026d:Track:Q30532476d:Track:Q217595
- ↑ Ludwig van Beethoven: Symphony no 9, d minor, op. 125 (англ.). unesco.org. Процитовано 19 листопада 2013.
- ↑ Keri-Lynn Wilson (2 травня 2024), Beethoven’s Nine - Ode to Humanity, процитовано 7 червня 2024
- ↑ Ukrainian Freedom Orchestra & Keri-Lynn Wilson — Beethoven: Symphony No. 9 - Overview. Deutsche Grammophon (англ.). Процитовано 7 червня 2024.
Посилання
- завантажити музику
| Симфонії Людвіга ван Бетховена |
|---|
| № 1 До мажор op. 21 | № 2 Ре мажор op. 36 | № 3 Мі-бемоль мажор op. 55 «Героїчна» | № 4 Сі-бемоль мажор op. 60 | № 5 до мінор op. 67 № 6 Фа мажор op. 68 «Пасторальна» | № 7 Ля мажор op. 92 | № 8 Фа мажор op. 93 | № 9 ре мінор op. 125 |
 | Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | AllMusic · International Music Score Library Project · MusicBrainz |
|---|---|
| Тематичні сайти | Quora |
| Словники та енциклопедії | Encyclopédie Larousse · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN |
| Нормативний контроль |
