Дороті Кроуфут Годжкін

Дороті Кроуфут Годжкін
Dorothy Crowfoot Hodgkin
Народилася	12 травня 1910(1910-05-12) Каїр, Єгипет
Померла	29 липня 1994(1994-07-29) (84 роки) Ілмінгтон, Ворікшир, Велика Британія ·геморагічний інсульт
Місце проживання	Велика Британія
Країна	Велика Британія[1]
Діяльність	біолог, хімік, фізикиня, біохімік, кристалограф, біофізик
Alma mater	Самервільський коледж, Кембриджський університет
Галузь	біохімія
Заклад	Сомервіль коледж (Оксфорд)
Вчене звання	професор
Науковий керівник	Джон Десмонд Бернал[2]
Аспіранти, докторанти	Judith Howardd Том Бланделл Barbara Wharton Lowd Judith Ann Kathleen Howardd[3]
Членство	Лондонське королівське товариство[2] Леопольдина Академія наук СРСР[4] Американська академія мистецтв і наук[2] Російська академія наук Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США Манчестерське літературно-філософське товариствоd
Відома завдяки:	Розробку рентгеноструктурного аналізу білків, визначення структури інсуліну
Батько	John Winter Crowfootd[5]
Мати	Grace Mary Hood Crowfootd[2][5]
Брати, сестри	Elizabeth Grace Crowfootd[5] Joan Crowfoot Payned[5] Diana Crowfootd[5]
У шлюбі з	Thomas Lionel Hodgkind[2][5]
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (1964)
Висловлювання у Вікіцитатах  Дороті Кроуфут Годжкін у Вікісховищі

Дороті Мері Кроуфут Годжкін (англ. Dorothy Mary Crowfoot Hodgkin, Ходжкін^[6], 12 травня 1910, Каїр, Єгипет — 29 липня 1994, Велика Британія) — британська біохімікиня, розробниця рентгеноструктурного аналізу білків, учасниця встановлення структур пеніциліну та вітаміну B12. В 1964 році отримала Нобелівську премію з хімії «за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин».^[7] У 1969 році, за п'ять років після отримання Нобелівської премії, Дороті Годжкін також встановила структуру інсуліну.^[8]

Дороті Кроуфут народилася 12 травня 1910 року в Каїрі, Єгипет. Її батько Джон Вінтер Кроуфут^[en] був археологом, тому сім'я постійно переїжджала в різні куточки світу — дитинство Дороті пройшло в Єгипті, Англії та Судані. Від батька Дороті успадкувала любов до історії та археології.

Мати Дороті — Ґрейс Мері Кроуфут^[en], до шлюбу Гуд, (англ. Hood) також активно допомагала чоловіку в його діяльності, окрім того, сама була старанним ботаніком і зробила значний вклад в опис флори Судану. Також вона була міжнародним авторитетом з коптських тканин. Саме від матері Дороті отримала базове знання ботаніки.^[7],[9]

Ще у школі в Англії Дороті захоплювалася кристалами і вивчала хімію і кристалографію. Подорожуючи з батьком, у 13-річному віці вона зробила кількісний аналіз деяких мінералів в Судані. В Йорданії вона брала участь у розкопках візантійських храмів^[10].

У 1932 році Кроуфут закінчила вивчати хімію у Соммервільському коледжі Оксфордського університету, коли було суворе обмеження на вступ жінок^[11]. Після чого отримала стипендію, що дозволила їй продовжити навчання у Кембріджі. Там вона попрацювала з ірландським піонером рентгеноструктурного аналізу Джоном Берналом. Разом вони розробили метод аналізу монокристалів білків, занурених у маточний розчин^[10].

У 1935 році Дороті, використавши свій спадок, змогла придбати власний рентгенівський апарат, на якому вона продовжувала роботу з аналізу стеролів, особливо йодиду холестерину. За цю роботу у 1937 вона отримала ступінь доктора^[12].

Під час війни, у 1942 році, Годжкін почала вивчати молекулярну структуру пеніциліну. До 1949 року ця робота була нею завершена. Отримані результати дозволили розпочати масове виробництво цього препарату, значно здешевивши його^[10].

У 1956 році Годжкін отримує посаду лекторки з курсу рентгенівської кристалографії в Оксфордському університеті. Наступного року, вона визначила структуру вітаміну B₁₂ — над цим завданням вона працювала з 1948 року^[12].

Також на B₁₂ у 1961 році Годжкін вперше показала зв'язок у металорганічних сполуках між металом і вуглецем^[10].

Після отримання премії Дороті Годжкін продовжувала активно працювати, і у 1972 році визначила структуру Zn-інсуліну, майже в 9 разів більш масивної молекули ніж вітамін B₁₂^[12].

Того ж року вона очолила Міжнародне товариство кристалографів, і займала цю посаду до 1975 року.

У 1957 році дослідниця була нагороджена Королівською медаллю.

У 1964 році Дороті Годжкін отримала Нобелівську премію з хімії «За визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин»^[13]. Вона стала третьою жінкою, яка отримала цю нагороду (після Марії і Ірен Кюрі).

Наступного року вона отримала Орден Заслуг. Дороті Годжкін стала другою жінкою, що отримала цю нагороду. Першою була Флоренс Найтінгейл у 1907 році^[14].

У 1976 році вона отримала медаль Коплі.

Дороті Годжкін є серед визначних осіб, яких може бути зображено на нових 50-фунтових банкнотах Великої Британії^[15].

У 1937 році Дороті Кроуфут одружилася з Томасом Лайонелом Годжкіном^[en], істориком Африки^[16]. У подружжя було троє дітей: син Люк, став математиком^[17], донька Елізабет — істориком^[18], син Тобі — біологом^[19].

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дороті Кроуфут Годжкін

Примітки