Костельна, 10

Костельна, 10
50°27′09″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.452761111138883621° пн. ш. 30.52533888891666791° сх. д. / 50.452761111138883621; 30.52533888891666791Координати: 50°27′09″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.452761111138883621° пн. ш. 30.52533888891666791° сх. д. / 50.452761111138883621; 30.52533888891666791
Тип	будівля
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування України місцевого значенняd
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	сталінська архітектура[d]
Архітектор	Гречина Михайло Гнатович
Будівництво	1936
Костельна, 10 у Вікісховищі

Будинок № 10 (будинок працівників «Укрм'ясотресту» або «Укрм'ясопромтресту») — будівля архітектора Михайла Гречини у стилі постконструктивізму. Розташований на Костельній вулиці, 10.

Житловий будинок робітників «Укрм'ясотресту» — приклад перехідного будівництва.

Наказом Міністерства культури і туризму України № 1285/0/16-08 від 7 листопада 2008 року занесений до держреєстру пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення^[1].

Костельна вулиця прокладена відповідно до генплану Києва 1837 року, розробленого архітектором Вікентієм Беретті. 1936 року на ділянці навпроти Олександрівського костелу звели будинок для працівників «Укрм'ясотресту».

Проєкт розробив архітектор Михайло Гречина. Архітектурна критика схвально сприйняла відмову автора від чистого конструктивізму з його суворою функціональністю і спрощеними формами, які збіднюють пластичне мистецтво, на користь принципам ордерної композиції для надання будівлі естетичнішого вигляду. За допомогою лаконічних монументально трактованих форм вдалося, як писали у тодішній пресі, створити сильний образ, який відповідав би величі тодішньої доби^[2].

Будівля зведена у стилі перехідного періоду з рисами пізнього конструктивізму і радянського неокласицизму.

До елементів конструктивізму відносяться, наприклад, суцільне скління сходів і низькі вікна конструктивістської форми на останньому поверсі.

Фасад фланкований двома розкріповками з парадними входами. Між ними на рівні третього — п'ятого поверхів оздоблений напівколонами, на яких до реконструкції 1990-х років стояли статуї^[3].

Перший поверх оформлений рустом.

• Мокроусова Олена. Стилістика конструктивізму в архітектурі Києва // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр.. — 2009. — № 9. — С. 228–233. Архівовано з джерела 21 березня 2022. Процитовано 14 січня 2020.