Відступання льодовиків з 1850 року — зменшення площі льодовиків по всьому світу, що істотно впливає на наявність стабільних джерел прісної води, існування гірських екосистем, використання навколишніх територій людиною та, в довгостроковій перспективі, рівень води в океанах. Як і льодовики загалом, це явище досліджується гляціологами, що пов’язують його з потеплінням атмосфери, викликаним збільшенням кількості парникових газів через господарську діяльність людини. Найбільші відносні втрати льодовикового покриву спостерігаються на гірських хребтахпомірних широт, таких як Гімалаї, Альпи, Скелясті гори та Південні Анди, а також на ізольованих тропічних вершинах, таких як Кіліманджаро[1][2]. Часто відступлення льодовиків використовується для відстеження температури повітря у сучасні та минулі часи[3][4]. Протягом Малого льодовикового періоду, приблизно з 1550 до 1850 років, середньосвітові температури були дещо нижчі за сучасні. Після цього, приблизно до 1940 року, льодовики почали відступати у міру поступового підвищення температури повітря. Це відступання уповільнилося або навіть припинилося протягом недовгого періоду глобального похолодання між 1950 і 1980 роками. Однак, починаючи з 1980 року, значне глобальне потепління призвело до нового набагато швидшого танення льодовиків по всьому світу, в результаті чого багато з них зникло, а існування багатьох інших знаходиться під значною загрозою. В певних районах, таких як Анди та Гімалаї, зникнення льодовиків матиме значні наслідки для забезпечення прісною водою навколишнього населення і місцевих екосистем. Сучасне швидке руйнування околичних льодовиків Гренландького і Західноантарктичногольодовикових щитів, що почалося близько 1985 року, може бути передвісником істотного підвищення рівня океанів, що матиме руйнівні наслідки для прибережних районів всього світу.
Посилання
↑ Intergovernmental panel on climate change. Graph of 20 glaciers in retreat worldwide. Climate Change 2001 (Working Group I: The Scientific Basis). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 14 лютого 2006.
↑Thomas Mölg. Worldwide glacier retreat. RealClimate. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 18 березня 2005.
↑ Intergovernmental panel on climate change. 2.2.5.4 Mountain glaciers. Climate Change 2001 (Working Group I: The Scientific Basis). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 14 лютого 2006.
↑ National Snow and Ice Data Center. Global glacier recession. GLIMS Data at NSIDC. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 14 лютого 2006.