Автострада А14 «Адріатика» є другою за довжиною автострадою Італії. Її північний кінець — Болонья (на об’їзній дорозі з «Тірренським» A1), а південний — у Таранто, межуючи з Адріатичним узбережжям і об’єднуючи історичні місцеві дороги.
Відкрита у 1965 році, вона проходить через Ріміні, Річчоне, Чезенатіко, Каттоліку, Пезаро, Анкону, Чівітанову, Сан-Бенедетто-дель-Тронто, Пескару, Васто, Термолі, Фоджію та Барі або поблизу них.
Історія
Першою частиною A14, відкритою для руху, стала Болонья - Форлі (73 км) у 1966 році та підключення до «Тірренського» A1. У 1969 році було досягнуто Анкони, і приблизно 50 км також відкрито ділянку в Абруццо. У 1973 році було завершено будівництво автомагістралі від Болоньї до Барі (поглинаючи частини A17) і для відгалуження до Равенни. Останнє розширення в напрямку Таранто нарешті відкрилося в 1975 році.
Примітки
Автостради Італії |
|---|
| | Головні автошляхи | - A1
- A2
- A3
- A4
- A5
- A6
- A7
- A8
- A9
- A10
- A11
- A12
- A13
- A14
- A15
- A16
- A17
- A18
- A19
- A20
- A21
- A22
- A23
- A24
- A25
- A26
- A27
- A28
- A29
- A30
- A31
- A32
- A33
- A34
- A35
- A36
- A91
| |
|---|
| | Окружні дороги | - A50
- A51
- A52
- A54 (Павіа)
- A55 (Турин)
- A56 (Неаполь)
- A57 (Венеція)
- A58 (Мілан)
- A60 (Варезе)
- A90/GRA (Рим)
- RA 01 (Болонья)
- RA 15 (Катанія)
|
|---|
| | Тунелі | |
|---|
| | Розв'язки | - RA 2
- RA 3
- RA 4
- RA 5
- RA 6
- RA 7/A53
- RA 8
- RA 9
- RA 10
- RA 11
- RA 12
- RA 13
- RA 14
- RA 16
RA 17
|
|---|
|
 | Це незавершена стаття про автомобільні дороги.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Італія
Автострада A14 у Вікісховищі
